Старі фотографії

Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Існує сентенція: життя – це те, що відбувається з нами зараз, у дану хвилину. А якщо саме в цю хвилину ми щось згадуємо? Прокручуємо в думках минулі події, чи переглядаємо черговий звітний фотоальбом клубних Леополійських подій? Або на Дирекції узгіднюємо плани своїх майбутніх заходів і тим самим в уяві зазираємо в можливості прийдешнього?.. То – чи не є наше життя все ж таки СУКУПНОЮ КАРТИНОЮ ЧАСІВ?

Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс» 28 квітня 2013 року виповнилося 15 років. Це подія, яка без сумніву вартує відзначення. Будь-яке святкування, якщо в його причинній аргументації не закладається лише прагнення спільного споживання оковитої, J є перш за все підсумком вдало проведеної роботи. Святкування – це сатисфакція від отриманих результатів праці. Ми неодноразово згадуємо про безліч справ і успішно проведених акцій, що за 15 років існування Клубу перетворили гроно найдостойніших громадян Міста Лева в самобутній і неповторний колектив. За цей час в Леополісі (ніби самі по собі!) уклалися справді вагомі традиції клубного життя: починаючи від неочікуваного для “непосвячених” згадування в час співання «Многоліття» про найсвятіші для України цінності – і аж до спільних патріотичних чинів, що завжди є даниною історичній пам’яті нашого народу.

У часі святкування Нашого 15-річчя розтяглося мало не на місяць. Тому спогадами про спільні акції ми обмінювалися не тільки 28 квітня, але й в час відвідання Тарасової могили у Каневі, Богданової церкви у Суботові, героїчних місць Холодноярської Республіки, і в час відвідин гостинних нащадків Українського козацтва з Придніпровських просторів. У рамках Леополійської мандрівки до Шевченкового краю свій черговий, хоч і “некруглий”, день народження відзначив з побратимами Тарас Возняк. А завершив РК Леополіс Свято 15-річчя урочистою Академією і концертом у Будинку органної і камерної музики 22 травня.

Ця дата прийшлася на середу, але вибрана була не випадково. 20 років тому у Львові було засноване перше в Україні Товариство Ріхарда Ваґнера. До слова: на сьогодні Міжнародна Асоціація Ваґнерівських Спілок налічує понад 200 організацій на всіх континентах. А тому, що членами асоціації сумарно є майже мільйон музикантів і цілувальників високого мистецтва, через свій статус і вплив на культурне й музичне життя в різних країнах – Ваґнерівська Асоціація, дійсним і активним членом якої є й Львівське Товариство Ріхарда Ваґнера, вважається найпотужнішою і найчисельнішою музичною установою в світі.

Про подію, про її значення для мистецького Львова, про здобутки Львівських Ваґнеріанців в рамках концерту в органному залі розповіла ініціатор-засновник ЛТРВ, музикознавець і художник, член Спілки журналістів України Леся Криворучко-Котюк. А зв’язок цієї мистецької події 20-річної давності з нашим Клубним 15-річчям є майже прямий, бо саме до Ваґнеріанців з ідеєю заснування другого у Львові Ротарі-клубу звернувся колись на концерті Павло Кашкадамов.

І ось збіглися в часі одразу три дати: 15 років Леополіса, 20 років ЛТРВ і 200 років з дня народження геніального оперного реформатора Ріхарда Ваґнера. Цю дату – 22 травня святкував весь мистецький і музичний світ. Своєю урочистою Академією і концертом в органному залі РК «Львів-Леополіс» віртуально долучився до світової мистецької й інтелектуальної еліти, яка в цей день на різних континентах у театрах і концертних залах, в академіях і конгрес-холах відзначала подію, яку ЮНЕСКО визначило як знакову для року 2013.

У львівському святковому концерті звучали уривки із семи опер Ріхарда Ваґнера у транскрипції для органа Богдана Котюка. Звучали й авторські оригінальні композиції для органа Чартерного Президента Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс». А тих, кому невідкладні справи чи сімейні обставини завадили разом із Клубом взяти участь в урочистостях 22 травня в Будинку органної та камерної музики – відсилаю до YouTube, де твори Богдана Котюка для органа можна і почути і “побачити” :)

За 15 років існування Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс» зміни відбулися в кожного із нас і у професійному плані, і в громадянській свідомості, і в особистому житті. Якщо наші перші ротарійські кроки здійснювалися під девізом гуртування і навчання наших дітей, то тепер ми все частіше ділимося своїми враженнями від спілкування з онуками. Для підтвердження своїх емоцій сьогодні ми вже не так часто тримаємо в руках паперові фотографії, а на загал переглядаємо фото з електронних носіїв. Сюжети оживають і навіть перетворюються на цілі кінофільми. Але чару старих паперових фото нам не позбутися…

Одна із таких фотографій до мене потрапила цілком випадково. На ній серед студентів, які в натовпі несуть труну, я впізнав і себе. Це фото у вигляді газетної вирізки надіслав мені мій давній товариш й ідейний однодумець, знаний український режисер Сергій Архипчук. Можливо, про неї я б і не згадував, але після академії та концерту на «Віденській» хтось згадав, що саме 22.05.1979 року відбулася, хоч і сумна, але яка ж знакова для сучасної української культури і музики подія: похорон поета і композитора – символа молодої національної ідеї – Володимира Івасюка.

Ми разом навчалися на композиторському факультеті, на одному курсі, навіть, на деяких парах сиділи поруч. Тому попри всі заборони деканату і комсомолу, попри погрози репресій з боку навчальної частини для учасників траурної процесії – на Личаківський цвинтар не піти я просто не міг.

Що фотографія появилася в газеті в наш час – це лише зайвий доказ її актуальності, це підтвердження думки, що від минулого нам не втекти. Минуле, як і день нинішній, як і прийдешнє завтра – це складові частини нашого життя. Про це не варто забувати. І не має значення: стосується це подій 15-ти, 20-ти, 34-ох чи двохсотлітньої давності. Історію свого народу і свою власну треба знати і пам’ятати. А вона і в могилах наших батьків-дідів, і на Шевченковій кручі, і в похованнях героїв Холодного Яру і на Личаківському цвинтарі, де спочиває не лише Івасюк. А якщо щось важливе ми навіть і призабудемо – то це нам пригадають …

старі фотографії

Прочитано 45 разів
Богдан Котюк

Bohdan Kotyuk

Musical composition

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається