Ще одна Торговиця

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Про Торговицю Коломийську більшість із Леополійців дізналися тільки нещодавно, бо отримали в дарунок від Нашого Президента найновіший історичний роман патріарха української історичної прози Романа Іваничука та ще й з рук із автографом самого автора!

Але наш проект публікації фотографій раритетів і документів зі скарбниці Львівського історичного музею під заголовком «Король Ян ІІІ Собєський і Львів» час від часу спонукає мене заглибитися в події історичного минулого нашого народу. А контакти з істориками-професіоналами – як-то Тарас Рудько чи його давні колеги із Краківського історичного музею, які теж беруть активну участь у підборі та опрацюванні матеріалів до нашого Леополійського альбому про короля-визволителя Європи Яна Собєського – особливо стимулюють мене до активного занурення в історіографію. Тому – майже випадково, але чи бувають у житті такі “незаплановані” випадковості!? – я натрапив на ще одну і то дуже важливу в історичному плані місцину з аналогічною назвою ТОРГОВИЦЯ.

Що у Битві під Віднем 12 вересня у 1683 році вирішувалася доля Європи, ми з різних джерел вже не раз чули і читали. Більше того: існує навіть ціла теорія поширення по Європейському континенті, починаючи із Віденської кав’ярні львів’янина Юрія Кульчицького – бойового соратника вояків Короля Яна [див.наприклад: Тарас Чухліб «КАВА ПО-ТУРЕЦЬКИ, ПО-ВІДЕНСЬКИ ЧИ ПО-УКРАЇНСЬКИ?» – «Дзеркало тижня» №7, 21 лютого 2004], запашного чорного трунку. Отож, сьогодні – для розривки, напившись кави – я ще раз уточнював в Інтернеті місця інших звитяжних битв Яна ІІІ Собєського. І цілком випадково натрапив на один із Поліських сайтів, який закликáв усіх збайдужілих до свого історичного минулого українців відзначити… 650 роковини визволення Українських Земель від татаро-монгольського іга!!!

Ще зі шкільної лави ми знаємо про Битву під Жовтими Водами – першу переможну акцію повсталих козаків під проводом Богдана Хмельницького, яка дала початок «Національно-визвольній війні українського народу 1648 – 1654 рр. від польського ярма». Що завершилася ця братовбивча війна (адже по стороні Коронного гетьмана Миколи Потоцького воювало ціле козацьке Військо Кварцяне чисельністю понад 6000 вояків!) не просто Переяславською Радою (яку деякі поети іменують зрадою!, а великий Кобзар писав: “Ой Богдане, Богданочку – нерозумний сину…”), але й трьохсотлітньою колонізацією України російським імперіалізмом – наголошують і сучасні вчені правознавці, і політики, та й історики не надто заперечують цим фактам. А ось про Битву на Синіх Водах поблизу села Торговиця – я, особисто, дізнався лише сьогодні!

Полісся 650 років тому та й тепер є Землею русинів (червоних і білих), поляків і литовців. У 1362 році Полісся перебувало у складі Великого князівства Литовського, Руського та Жямайтійського. На чолі цієї потужної держави на той час був Князь Ольгерд, якого історики-етнографи вважають представником корінного і найдавнішого населення Полісся – ятвягів, хоч інші й називають його литовцем. Але саме під командуванням Великого Князя Ольгерда у 1362 році на березі річки Сині води (це на сучасній Кіровоградщині річка Синюха) відбулася вікопомна Битва під Торговицею з татаро-монгольськими завойовниками. Перемога військ Князя Ольгерда поклала край пануванню Золотої орди у Києві та всіх інших Українських Землях вниз по Дніпру аж до Чорного моря.

650-річчя Битви під Торговицею на Синіх Водах – це не тільки привід для святкування визволення нашого народу від завойовників, але й річниця відновлення тієї Української державності, що була втрачена Київською Руссю у 1240 році. Приєднання всіх Українських Земель аж до берегів Чорного та Азовського морів у 1362 році до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жямайтійського є достатньо значимою подією в ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, щоб про неї не лише знати, але й достойно відзначати!

PS:

Чи зауважили ви певну національно-історичну символіку у “кольоровості” річкових вод?

Прочитано 22 разів
Богдан Котюк

Bohdan Kotyuk

Musical composition

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається