Ювілей

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

120211p1

Сьогодні – 11 лютого – з’явився у 1963 році на світ «Please Please Me» перший LP «The BEATLES». Для когось 49 років – це цілком не кругла дата, а отже – ніякий це не ювілей. А для мене, котрого осінила своєю постійною присутністю в житті не тільки музика геніальної четвірки з Ліверпулу, але й багато інших проявів прекрасного – це видатна і святкова подія.

Математичним символом усього прекрасного є, як відомо, цифра 7. Тому, число 49 є прекрасним у квадраті, бо 7 × 7 = 49 !!! Але про це, здається, вже колись говорив незрівнянний (і не лише в математиці) Михайло Зарічний.

Якщо сьогоднішній день і дата є святковими з приводу своєї “квадратності” або “четвірковості”, то вчорашній – навпаки. В основі його святковості лежали одразу дві персональні П’ЯТІРКИ нашого друга і соратника (бо вся рать дня сьогоднішнього перш за все веде боротьбу на громадсько-культурному фронті!), професійного піаніста-тапера, педагога і керівника закладами культури і просвіти martynenkoІгора Мартиненка. У слові «Ігора» мене неможливо виправити, бо наш правопис є тенденційно-безсилий, як і вся українська політика в області культури і просвіти – на відміну від твердого і незламного Ігора Мартиненка. Адже, скільки ми його знаємо, він весь час героїчно бореться і не піддається!

55-літній ювілей – достойна подія, щоб відзначити її музикою на дві п’ятірки. Саме таким шляхом Ігор і пішов. Мушу відразу висловити своє захоплення тим фурором SAUND’у, який продемонстрував «The Mandry». Якби такого рівня концерт відбувався не в зацикленій на містечковому патріотизмі чи в московсько-раболєпській спільноті, а в суспільстві, яке знає собі і комусь ціну – квитки мали б коштувати… мабуть, з чотирма нулями! А так – суспільство веде дискусію: «У виступі на стадіоні Shakira краще співала чи задом крутила?» Або: «Наступний виступ Madonna на стадіоні – це прорив у Європу, чи краще вже нашу, доморощену SUPER-DIVA «Ірочку Бєлочку» слушать?

Ми вчора завдяки старанням нашого ювілярного Ігорка мали змогу почути справжню музику «CHICAGO» в майже ідеальному (апаратура і техніка озвучення – це для нас усе ще terra incognita!) звучанні.

Гоноровим реверансом у бік директора Хоткевича був і виступ «Піккардійської терції.

Прочитано 160 разів
Богдан Котюк

Bohdan Kotyuk

Musical composition

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається