НАМ 20 РОКІВ

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Богдан Котюк, Михайло Ерстенюк, Михайло Зарічний Субота, 31 серпня 2019;

 

НАМ 20 РОКІВ

Богдан Котюк, чартерний президент,
Михайло Ерстенюк, президент клубу 2018/19,
Михайло Зарічний, паст-президент

Назва статті є трохи символічною. Навіть святкування свого 20-річного ювілею нам «вдалося» розтягнути в часі та розподілити на кілька етапів. Все тому, що чартерному президентові Клубу Богдану Котюку свої функції довелося виконувати майже три роки. Адже так створювався клуб «Львів-Леополіс». Саме під такою назвою уперше зібралася ініціативна група  6 листопада 1997 року в Королівській трапезній Палацу Корнякта. Як писав пізніше Б. Котюк у ювілейній книзі «Ротарі-клуб «Львів – Леополіс»: «Нас було ще небагато – тому ми змогли розташуватися на кріслах і дивані епохи Людовика ХVІІ. За тим самим столом, що пізніше разом з усім комплектом меблів став предметом нашої Клубної програми «Реставрація», об’єктом якої були твори декоративно-прикладного мистецтва та меблі з фондів Львівського історичного музею. Цікаво, що в тому самому залі, за тим самим старим дубовим столом Клуб проводить засідання уже двадцять років. І тільки 28 квітня 1998 р. в Черкасах 26 чоловічих імен «новоспечених» ротарійців Клубу «Львів-Леополіс» разом із першими вступними внесками було передано Губернатору зони 14 Клоду Ложелю. Ця дата і була зафіксована в Цюріху як момент нашої клубної реєстрації під номером 51067. А далі була ще одна знакова подія, яка дозволяє так довго святкувати своє двадцятиріччя — отримання 2 жовтня 1998 р. Чартерної Грамоти.

Якось так символічно склалося, що наслідуючи приклад Ротарі-клубу № 1 Чикаго, який своєю першою ротарійською акцією мав ремонт міської вбиральні біля Ратуші, ми теж своєю першою Клубною програмою вважаємо ремонт туалету в Італійському подвір’ї Палацу Корнякта, що біля міської Ратуші.

Далі ейфорія відкриття і пізнання цілком нових стосунків між новими приятелями поступово перейшла в розмірений життєвий ритм. Натомість прийшло загальне усвідомлення від узятого на себе перед громадою зобов’язання «віддаватися служінню». Серед важливий клубних подій: участь у першій Конференції Дистрикту 2230 у Вроцлаві, вступ до Клубу зразу п’ятьох побратимів у 2000 році, затвердження Статуту Клубу, знайомство з уже активними ротарійцями Львова та досвідченими ротарійцями Парижа та Ерфурта. Окремо згадаємо перший, виграний тоді «3-Н» проект, який схвалили в штаб-квартирі РІ як грант ННН-1198  для організації мобільної ультразвукової діагностичної клініки. Закуплена апаратура працює у Львівській області дитячій клінічній лікарні «Охматдит» дотепер. Час вимагає сучаснішого обладнання, то ж у 2018 р. Ротарі клуби «Львів-Леополіс» та «Львів-Інтернешнл» передали дитячій лікарні нову ультразвукову діагностичну систему Vivid IQ. Це суттєво прискорить надання медичної допомоги маленьким діткам з вадами серця. «3-Н» проект став поштовхом  для створення інших великих проектів «ChildCardioCare» та «Gift of Lift”, які дали змогу врятувати життя і повернути здоров’я 785 дітям.

А ще на «рахунку» Клубу 50 комп’ютерів для шкіл спільно з ротарійцями Пенсильванії, програма стимуляції розвитку тваринництва на Волині спільно з голландськими ротарійцями, медичні проекти з ротарійцями Франції, дитячі проекти з ротарійцями Німеччини, з ними ж відреставровано приміщення Марійського товариства «Милосердя». Спільно зі швейцарськими ротарійцями та Мальтійською організацією започаткована Програма догляду за неповносправними, що дало поштовх для здобуття нового Мечинґ-ґранту Ротарі Інтернешнл. Ще була допомога дітям сиротинця села Лаврів, спільно з швейцарськими клубами Бориславській школі-інтернату для дітей з наслідками ДЦП та поліомієліту. Разом з австрійським РК «Klosterneuburg» Львівській спеціалізованій школі-інтернату імені Соломії Крушельницької було вручено концертні цимбали та 15 стаціонарних оркестрових пультів. Реалізовувалася низка спільних проектів з РК «Замосць», зокрема міжклубний проект з підтримки польської та української молоді. Варто згадати також клубну Програму «Від батька до сина».

Екологічні спільні проекти Клубу з підприємством «ЕКО-Львів» «Чиста вода» та «Екологічна варта» набули міжнародного визнання і були підтримані Ротарі-клубами ФРН та США. Ротарійці зібрали в Карпатах сотні кубічних метрів сміття і провели велику екологічну роз’яснювальну роботу серед шкільної молоді. Леополійці разом з дітьми подавали приклад для наслідування місцевим мешканцям. Згадаємо ще постійні Клубні ротарійські стипендії  для учнів двох львівських шкіл, студентів Львівської національної академії мистецтв та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій.  Залишила хороші враження перша поїздка на 97-му Конвенцію Ротарі Інтернешнл в Копенгаген і Мальме. Зазначимо теж, що Клуб буде представлено і на цьогорічній Конвенції РІ в Гамбурзі.

Окремою сторінкою Клубу є Програма «Допомога УТОСу». Наша співпраця з Українським товариством сліпих розпочалася ще у 2000 році з часткової проплати приміщення для незрячих масажистів Володимира та Світлани Дурнєвих. Згодом допомогли їм організувати масажний кабінет. Далі рік за роком наш Клуб вникав у проблеми Львівського УТОСу. Ми спонсорували Володимира Дурнєва як шахіста (він — майстер спорту зі шахів), а також збірні команди Львова і області в різноманітних шахових турнірах, де вони неодноразово перемагали у командних турнірах серед інвалідів різних нозологій. Цього року Володя Дурнєв міжнародний шаховий турнір присвятив двадцятиріччю нашого клубу і зазначив цю дату на нагородних медалях.

Серед наших справ — допомога в озвученні книг, організації конкурсів «Читаємо шрифтом Брайля», виданні збірок поезій незрячого поета Стапана Підлужного, «Абетки для незрячих», промоція книги сліпоглухонімої поетеси. Оскільки найбільшої опіки потребують незрячі діти, то ми вирішили – «Дитячі мрії повинні збуватися». Почали з проекту «Миколай прийде до всіх», далі допомогли створити перший в Україні колектив незрячих дітей «Дитячі мрії». До ідеї долучилися інші клуби Львова та Тернополя. Ми провели аукціони і придбали для ансамблю музичну апаратуру, все необхідне технічне обладнання, пошили сценічні костюми. Ще через якийсь час ця робота виросла до міжнародного Проекту «Відчинилося життя» за участі незрячих солістів, оркестру Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької та відомих українських виконавців. У 2019 р. ми підтримали черговий проект незрячих діток із заслуженими артистами України Оксаною Мухою та Ярославом Нудиком «Казка на білих лапах».

В 2007 р. спільно з Мальтійською службою та ротарійцями з Швейцарії ми отримали черговий Мечинґ-ґранту на створення першого в Україні комп’ютерного центру для незрячих. Згодом на його базі було створено студію звукозапису. Сьогодні Оксана Потимко із заньківчанами успішно озвучують у Львові  десятки книг та організовують аудіодискрипцію фільмів. Таким чином діти отримують змогу подорожувати, виступати, слухати, як вони часто кажуть, «дивитися та бачити світ».

З 2011 року започатковано проведення харитативного «Леополійського осіннього балу», на якому проводиться благодійний аукціон. На цьому ж балу і оголошується прізвище президента-номіні.

В цьому році вперше в Клубі започатковано відзначення в другу суботу травня Дня матері. Під час благодійного аукціону було надано допомогу багатодітній матері Наталі Тимань, яка разом з чоловіком в християнській львівській родині виховують дев’ятьох дітей.

Непересічною подією стали відвідини клубу Президентом Ротарі Інтернешнл 2011-2012 Кальяном Бенерджі (Kalyan Banerjee), який став Почесним членом Ротарі-клубу «Львів-Леополіс». Непересічним також буде вручення наступного року Чартерної Грамоти РК «Львів-Княжий», адже його спонсором був наш Клуб.

За двадцять років відбувається багато змін в житті людини, міста, країни, з’являються і цілком нові завдання. Леополійці не можуть стояти осторонь загальноукраїнських подій. Допомога фронтові уже п’ять років є найосновнішим нашим проектом. Багато разів відправлявся наш леополійський мікроавтобус на схід України. Асортимент волонтерської допомоги дуже широкий. Ми продовжуємо свою місію та віримо у Перемогу. Патріотичний напрям роботи клубу ознаменувався виготовленням, встановленням і освяченням меморіального Хреста «Борцям за волю України» на горі Тетерівка поблизу сіл Верхня та Нижня Рожанка і підтримкою «Історико-краєзнавчого музею Героїв Маківки» в селі Тухля.

Життя Клубу стимулюють історико-пізнавальні та культурно-розважальні чи мистецькі Програми, базовані на різноманітних поїздках. Леополійці разом їздили в Париж, Ерфурт, Сібіу, Мілан, Відень. Ми заспівали гімн України на могилі Тараса Шевченка в Каневі, помолилися в знаменитій Іллінській церкві в Суботові, пірнули в історію національно-визвольних змагань в Холодному Яру та Мотронинському монастирі, поклали квіти на могилі захисників України в Крутах, побачили легендарні гетьманські столиці в неприступному Чигирині Богдана Хмельницького та знаменитому Батурині часів Івана Мазепи. Ми зачаровувались національно-культурним заповідником в романтичній Качанівці, яка колись зачарувала Тараса Шевченка і надихала Іллю Рєпіна. Ротарійці насолоджувались красою гетьманського палацу Кирила Розумовського та величчю головної споруди Чернігівського князівства Спасо-Преображенського собору 1036 року. Повні враженнями наші кольорові поїздки в Жовкву, Унів, Свірж, Яремче, Олесько, Головецько, Підгірці, Гошів, Стільсько, Верхню Грабівницю, Колочаву, Тустань, Верховину, Криворівню, Верхній Бистрий…

Не можна оминути проект «Театр»: відвідування разом з дружинами прем’єрних вистав у Львівських театрах, а також обговорення їх з акторами. Леополійці і самі роблять спроби пізнавання азів художньої майстерності — згадаємо «Вертеп», «Побожна», «Сторінки історії клубу», «Аркан», «Трембітлз»...

Дотепер згадується передача президентських повноважень на одній з найвищих вершин Чорногірського хребта Попі Івані (2020 м) у 2016 році. Ще були благочинні концерти Богдана Котюка та літературно-музичні вечори Михайла Зарічного. Були незабутні зустрічі з Романом Іваничуком та Стефанією Шабатурою. Було ротарійське полювання та просто відзначення ювілейних уродин леополійців.

Урочисто, в присутності ротарійців Львова на чолі з президентами львівських клубів, 24 жовтня минулого року в Королівській трапезній Львівського історичного музею Клуб святкував двадцятиріччя отримання Чартерної Грамоти. Святкуванню передувало ротарійське змістове наповнення, адже в цей день вся світова ротарійська спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Тому після відкриття президентом Клубу святкового засідання про Міжнародний день Поліо Плюс та про результати боротьби з поліомієлітом розповіла Голова комітету з питань членства та член Національного комітету Поліо Плюс в Україні Ольга Яловенко. Регіональний Лідер-Координатор Публічного Іміджу Ротарі в Зоні 19 Павло Кашкадамов виступив з промовою «Ротарі дорогою поліо». Президент РК «Львів-Княжий» Ольга Новосад показала майстер-клас «Поліо і тюльпани». Присутні ротарійці з натхненням та ентузіазмом вчилися робити червоні тюльпанчики, як символ остаточної перемоги над поліомієлітом. В Італійському дворику того ж історичного музею урочисто відкрили ювілейну фотовиставку «Нам 20 років».

Завершилося наше урочисте святкування двадцятирічного ювілею уже в цьому календарному році дистриктальною подією «Леополійська Маланка». На свято прибули Губернатор Дистрикту 2232 Сергій Завадський та президенти львівських ротарі-клубів, ротарійці з литовського міста Тракай, гості з Варшави та Австралії. Привітали також анонсом своєї музичної театральної феєрії «Казка на білих лапах» незрячі дітки. Сльози на очах ротарійців викликало уміння незрячих дітей «бачити» і розуміти мистецтво. Як і кожного року, дітки отримали від ротарійців відчутну допомогу для втілення свого чудового проекту на великій сцені.

Так коротко про наше активне ротарійське життя. Двадцять років ми зустрічаємося в Королівській трапезній, щоб організовувати, створювати та впроваджувати ротарійські проекти. Сьогодні нас в Клубі є тридцять чотири леополійці, один Почесний - паст-президент РІ Кальян Бенержі та почесна ротарійка з Парижа Уляна Чайківська. За двадцять років з різних причини з членів клубу вибуло 14 людей. Троє відійшли у вічність, будучи дійсними та активними членами Клубу: Богдан Грицко, Анатолій Гіренко, Тарас Баран – вічна їм пам'ять. Члени клубу є лауреатами багатьох українських міжнародних державних нагород різних рівнів. Серед них – сім кавалерів українських та міжнародних державних орденів, чотири доктори наук, два кандидати наук, три лауреати державних премій, два Почесні амбасадори Львова, Народний художник України, Заслужений винахідник України, Заслужений філателіст України, Заслужений діяч науки і техніки України. П'ятнадцять леополійців видали понад 50 книжок, надрукували понад 500 наукових статей. Чотири – отримали найвищу нагороду Пола Гарріса…

Кодекс РК «Львів-Леополіс» у жодній мірі не є протиставленням до загальноприйнятого Статуту Rotary International. У ньому — лише низка уточнень локального характеру, що формувалися поступово, в процесі росту Клубу і відповідають як нашій місцевій громаді, так і сукупному ментальному архетипові членів нашого Клубу.  Ось лише деякі із них: 1. Назва Клубу «Леополіс» - це не данина моді чи прояв оригінальності. Це глибинна ідеологема, за якою стоїть наша шана історії міста, його багатовічній причетності до європейської традиції та культури. Леополіс – це міць і сила Львова (Лео) і традиція організації громадян у типову структуру (поліс), яка бере свій початок в демократії ще античних часів; 2. Палац Корнякта і Королівська трапезна – це місце, де відбуваються щотижневі зустрічі леополійців. Місце вимагає особливого, шанобливо-піднесеного ставлення до самої події ротарійської зустрічі. Адже тут у минулі віки відбувалися справді історичні події в житті Львова; 3. Урочистість клубної зустрічі по середах передбачає відповідний стиль спілкування: класичний європейський одяг, обов’язкова наявність ротарійської символіки. Запізнення з вибаченням до п’яти хвилин не підлягає покаранню, а більше п’яти – супроводжується добровільним фінансовим внеском до каси Клубу. Користування мобільним телефонним зв’язком під час проведення засідань недопустиме. Леополійці не сприймають тютюнопаління тощо; 4. Будь-яке клубне рішення спочатку обговорюється на Дирекції і лише після його узгодження виноситься на засідання Клубу. Однак, його категоричне не сприйняття бодай одним із леополійці є достатньо вагомою підставою для перегляду Клубом його правомірності. 5. У основі формування Клубу лежить відкритість та дружньо-побратимне спілкування. Дружини леополійців скрашують своєю присутністю святкові події в житті Клубу.

Наш Клуб ми сприймаємо сьогодні як вільний і самодостатній суспільний організм, як спільноту інтелігентних громадян Львова, для яких справа служіння своїй громаді і суспільству є одним із найважливіших життєвих принципів. Різні форми і аспекти ротарійського служіння були пропущені нами через призму власного бачення. Сьогодні ми горді і щасливі, що маємо честь служити понад власне «Я» в нашій затишній неповторній Леополійській атмосфері.

Summary

We are 20

(Bohdan Kotyuk, Charter President; Mykhaylo Erstenyuk, President; Mykhaylo Zarichnyi, Past- President)

The article briefly describes the history of the creation of the Rotary-Club "Lviv-Leopolis" and the most important programs which have been implemented during its twenty years of service. In addition, it talks about social activities of the club, in particular, numerous family trips of the club members within Ukraine and abroad, art and cultural programs, as well as the celebration of its twentieth anniversary. Finally, some general information about the members of the club, as well as the principles laid down in the club code are given.

Прочитано 349 разів
Детальніше в цій категорії: « Що таке політика?

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається