«А той третій празник – Святе Водохрестя»

«А той третій празник – Святе Водохрестя»… На цей раз частина леополійців відсвяткувала його на Гуцульщині. Довго збиралися, завжди були якісь перешкоди, але поїздка вдалася, вийшла якоюсь дуже кольоровою.

Виїхали вдосвіта на Йордан і поки сонечко піднялося, були вже в Карпатах, які зустріли нас снігом та морозом. Спершу зупинилися в Соколівці, що поблизу Косова. Вдихнули на повні груди морозного повітря, зачерпнули йорданської води, помилувалися гірськими краєвидами та жіночим святковим одягом і поїхали в Криворівню.

Криворівня була по-справжньому кольоровою у всьому, від розмаїття  гуцульського одягу, до колориту збережених місцевих традицій. Дерев’яна  церква Різдва Пресвятої Богородиці (збудована в 1719!) була вщент заповнена не тільки місцевими парафіянами, а й численними гостями, багато людей зібрало і церковне подвір’я. Після празничної Літургії розпочиналася церемоніальна підготовка до освячення Йорданської  води. Звуки гуцульських рогів, карпатські мелодії скрипок, ритуальні співи чоловіків та заклики трембіт супроводжували багаточисельну колону  до Чорного Черемошу. Майже весь світловий день тривало чудове свято третього празника «Святе Водохрестя».

Прочитано 258 разів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається