РК Кльостернойбург – РК Львів-Леополіс 1:1 (Репортаж)

РК Кльостернойбург – РК Львів-Леополіс

1:1

(Репортаж)

Шановні друзі! Телевізійні камери ТРК Львів встановлені у відомому всім ротарійцям РК Львів-Леополіс місці, біля Порохової вежі. На календарі 5 червня. Стрілки годинника добігають до сьомої ранку. Члени команди РК Львів-Леополіс поспішають, щоб встигнути до обумовленого часу.

Сьогодні тут збір тих, хто вирушає на календарну зустріч у Відень. У складі команди відомі мандрівники: Тарас Баран, Михайло Буга, Тарас Возняк, Олег Гайовишин (капітан команди), Андрій Гаук, Анатолій Гіренко(тренер), Юрій Жук, Мирослав Кулинич, Володимир Одрехівський, Ігор Паньонко, Богдан Портах, Зиновій Романів. Чудова одинадцятка з тренером-наставником. Також поруч бачимо групу підтримки: Марія, Оксана, Ірина, Уляна, Ніна, Людмила, Ольга, Віра, Галина, Наталія – всі особливі, жодного повтору. Таким гуртом кого-хочеш можна перемогти.

І ось, форма у порядку, всі на місці, перед виїздом традиційне фото з ротарійським клубним штандартом і водій дає сигнал до початку подорожі. Подивимось у якій формі наші змагальники.

Початок зустрічі досить спокійний: дехто обирає собі зручніше місце чи-то на фланзі, чи-то ближче до воріт, а дехто зайняв і віддалені території. Учасників мало, а місця – багато.

І, нарешті, перший удар. Йде тільки 7 год. 19 хв., а подавальник Володимир вже пішов у прорив. Спочатку він легко обійшов передні редути, далі спокійно та впевнено подолав центральну частину і з готовністю віддати проник у тили.

Життя налагоджується. І погода, дивишся, стає кращою. Хтось із примхливих уболівальників згадав, що у матчі у Холодному Яру перший удар відбувся дещо раніше. Але, друзі, не поспішайте. У нас достатньо часу, дорога тільки розпочалась.

Зустріч триває у дружньому перепасуванні (спілкуванні) та нагадуванні центральному подавальнику, щоб бува кого не обійшов мимо. Але Володимир знає своє завдання досконало: час від часу замінюючи снаряди. Ні змагальники, ні уболівальники втоми не відчувають.

Аж і перша перешкода - кордон. Далі рухатись не можемо, повертатись не хочемо – шукаємо варіанти проникнення. Обхідними шляхами, краєм бокової лінії все-ж вдається здолати наших прикордонників. Ура!!!

Значно гірше порозумітись з прикордонниками угорськими, тим більше якщо вони не хочуть з нами розумітись. Ні, нам такий футбол не потрібний.

Але і це минулося і ми на полі Європейського Союзу.

На трибунах (за вікном) проглядаються новітні технології будівництва, енергетики, чудернацьких автомобілів. При цьому приходять думки, що колись і наша держава зможе таким похвалитись. У такій задумі добираємось до Будапешта. Оголошено короткий відпочинок.

Після перепочинку – водні процедури. Тут вже вибирай, що кому подобається: калабань багато. Нарешті бачимо результати європейської повені. Хоч і тепло, приємно і вибір великий, але брама Відня ще попереду. У дорогу.

Закінчується перший тайм. Сил ще вдосталь. Жваво та впевнено доводимо половину мандрівки до Адміралу. Перерва.

Під час перерви оглядини визначних місць(наземних та підземних). З цікавістю знайомимось з історичними фактами, подіями, чудовими краєвидами. І при цьому майже всі постійно разом. Навіть кількагодинний шопінг створює певний дискомфорт та тугу за товариством. Так ніби чогось бракує.

Дві події варто відзначити особливо. Перша це – перегляд матчу Чорногорія-Україна. Чи не вперше клуб разом з дружинами у такому чисельному складі вболівав за наших футболістів. Напруга була надзвичайна. Всі розуміли, що необхідно перемогти, але ніхто не знає як. Всі щиро хвилювались та підтримували наших жовтяків. Ми віримо, що телепатично допомогли здобути перемогу для України. Чого тільки варто постійне відслідковування Ніною часу до завершення гри. А без Юрка не було б на що дивитись. Заключний акорд «За Україну…» прозвучав достойно, хоча декому із сусідів це було недосмаку.

Друга подія – спільна зустріч РК Кльостернойбург – РК Львів-Леополіс. Повне взаємопорозуміння незалежно від мови спілкування, щирість та відкритість, пропозиції щодо нових ротарійських проектів та декілька «убивчих» дій та програм, які озвучив наш Президент Олесь Гайовишин. Україна допомогла Австрії. А можливо, вболіваючи за наших ми допомогли і австрійцям здолати шведів, на що ніхто не сподівався. Два світи, два чудових РКлуби і велика перспектива.

Перерва закінчується і пора на другий тайм у зворотню дорогу. Всі впевнено зайняли наперед обрані позиції. У нас без замін, всі разом. Використовуючи здобуту перевагу (та приємні враження) у першій частині, ми спокійно та впевнено доїхали до завершення у початковий пункт. Навіть два кордони залишились майже непоміченими. На календарі 10 червня. І знову традиційне раз-два-три. МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!!!

РК Кльостернойбург – РК Львів-Леополіс 1:1.

Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей.

 

(фотографії Мирослава Кулинича)

Прочитано 99 разів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається