Пам'ятник блаженному священномученику Омелянові Ковчу у місті Перемишляни Львівської області

Із циклу:  
"Дещо з професійного доробку членів Ротарі Клубу "Львів-Леополіс" :
Володимир Одрехівський


14 лютого 2011 року Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священомученика о.Омеляна Ковча оголосив Замовний бліц-конкурс на кращу концептуальну ідею пам'ятника Блаженному Священомученику о.Омелянові Ковчу в місті Перемишляни Львівської області.

До участі були запрошені наступні творчі колективи:

Гурмак Василь, доцент Львівської національної академії мистецтв
Дяченко Олександр, скульптор, Київ
Малишко Микола, скульптор, Київ
Обезюк Микола, скульптор, Київ
Одрехівський Володимир, скульптор, профессор Львівської національної академії мистецтв, народний художник України
Петрук Роман, скульптор, Львів
Скакун Ярослав, скульптор, профессор Львівської національної академії мистецтв, народний художник України
Ярич Василь, скульптор, народний художник України

Розглянувши подані до 22 квітня 2011 року проекти, журі конкурсу вибрало три кращі проекти (автори: Малишко Микола, Обезюк Микола,  Одрехівський Володимир). Оргкомітет оголосив для цих трьох творчих групп другий Замовний бліц-конкурс на кращу концептуальну ідею пам'ятника Блаженному Священомученику о.Омелянові Ковчу в місті Перемишляни Львівської області з 10 травня по 09 червня 2011 року.

В результаті таємного голосування журі із представлених проектів із значною перевагою голосів переміг проект авторської групи

скульптора Володимира Одрехівського
та архітекторів Олександра Яреми, Олександри Лібич, Дениса Белюха,
Олександра Матушкова.

Із червня 2011 року до травня 2012 року авторська група активно працювала над реалізацією запропонованого проекту.

В основі концепції авторів - стримано величавий, символічний і лаконічний за мистецькою мовою пам’ятник Блаженному Священномученику Омелянові Ковчу.

Архітектурно-планувальне рішення скверу з розміщенням у ньому пам'ятника отцю О.Ковчу запропоновано у вигляді трьох півкіл, де в центральній частині розміщується пам'ятник, а з боків - два відпочинкових майданчики. В основі пам'ятника - ідея площинного хреста, викладеного із брил природнього каменю (граніт) з уступами (сходами) до серцевини хреста, яка формує природній п'єдестал, на якому розміщується скульптурна композиція. Півколо центральної частини площі повинно зосередити увагу глядача на пам’ятнику, а також створити атмосферу камерного середовища, яке сприятиме поклонінню і молитві паломників. Мощення площі – гранітна бруківка.

У центрі, на злегка припіднятому рельєфі,  височіє постать Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. До нього із чотирьох сторін піднімаються сходи, утворюючи у плані форму хреста. Це, з одного боку, символ відкритості о.Омеляна Ковча всьому світові, так як усі люди були для нього однакові, рівні, і, з другого боку, це - символ доріг усіх людей, які сходяться до нього звідусіль.

Пам’ятник побудований на контрастному протиставленні двох основних елементів: нижньої частини – каменю і верхньої - бронзової постаті о.Омеляна Ковча.  Дика, грубо оброблена брила каменю, у який мовби вп’ялися стовпи огорожі концтабору і символічний колючий дріт, що нагадує також тернову гілку, - це образ важкого трагічного життя  Блаженного Священномученика.

Але о.Омелян Ковч гідно, достойно підноситься і переходить над злом цього світу, вибачаючи і молячись за винуватців людського горя. Суть духовного подвигу Блаженного Священномученика Омеляна Ковча, його щиру віру у Бога, розуміння і любов до всіх людей, безкомпромісність до зла, автори пропонують передати через скульптурний образ пароха Майданеку, який мовби йде по розтрісканій багатостраждальній землі, несучи перед собою хрест віри, і в глибокому релігійному піднесенні звертається обличчям угору – до неба. Обличчя випромінює одухотвореність і внутрішню радість за високий чин допомоги страждаючим «перейти цей міст».      Як священник він допомагав в’язням зберегти людську гідність і з піднесеними головами долати поріг життя і смерті.  Так він сам із піднесеною головою  переходить цей міст, від пекла концтабору - до неба, стаючи для кожного з нас символом праведника світу.

Верхня частина постаті докладно і тонко опрацьована, а донизу одяг священника щораз фактурніший, що повинно наближати його «по звучанню» до потрісканої дороги, по якій   йде Священник. Крім того, виразні складки і глибокі тіні своїм ритмом повинні асоціюватися зІ смугастим біло-чорним одягом в’язнів, що поєднує в одне ціле тему «священник-в’язень».

11травня 2012 року у Перемишлянах, що на Львівщині, за участю Глави УГКЦ Святослава (Шевчука) і понад 1000 священиків та ієрархів відкрили пам’ятник Омеляну Ковчу – греко-католицькому священику. Ця подія зібрала також представників перемишлянської влади і громади, учнів Омеляна Ковча, його родичів. Окрім того, захід відвідали голова ЛОДА Михайло Костюк, голова ЛОР Олег Панькевич і міський голова Львова Андрій Садовий. Урочистості відвідала письменниця Марія Матіос, представник Посольства Держави Ізраїль в Україні Світлана Тяпіна, генеральний Консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд та інші.

До початку духовної церемонії освячення пам’ятника під урочисті дзвони зачитали лист Омеляна Ковча з концтабору до рідних, у якому він просить не визволяти його звідти, аби й надалі допомагати ув’язненим. А потім Глава УГКЦ Святослав Шевчук провів чин освячення пам’ятника Омеляну Ковчу. Він подякував родині о. Омеляна, що вона «видала такого великого і святого мужа, героя християнської віри і світоча для духовенства УГКЦ», а також усім, хто брав участь в організації спорудження та відкриття пам’ятника.

У небо над Перемишлянами випустили голубів. Урочистості супроводжували звуки трембіти.

Як наголосив заступник голови Комітету із вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник, пам’ятник є духовно величним і водночас скромним та лаконічним за формою, яким і було життя о. Омеляна.

«Пам’ятник, який сьогодні відкриваємо – це символ істинної моралі та вищої любові, земне ім’я якої – Омелян Ковч. Блаженний Омелян – великий українець, але вже тепер він належить світу. Отець Омелян об’єднав усіх нас – представників різних націй і релігій – у пам’яті про нього, у пам’яті про часи лихоліття та у баченні нашого спільного майбутнього», – зазначив Іван Васюник.

Прочитано 495 разів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається